ЕНЕРГОВЕСНА 2016 – місце зустрічі «важковиговиків» енергетики України 26 травня 2016 року в місті Києві відбувся Енергетичний конгрес «Енерговесна 2016». Організатором виступила компанія Nobles Fortune, співорганізатором - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України при партнерстві Української вітроенергетичної асоціації.

Енерго Весна 2016— найбільш актуальний і впливовий захід з питань українського ринку традиційної, відновлюваної енергетики та енергоефективності. Це провідна платформа для діалогу влади і бізнесу, що об’єднує професіоналів з України та зарубіжжя.
До участі в заході були запрошені представники державної сфери України, Єврокомісії, бізнесу, виробники енергії з відновлювальних джерел, виробники енергоефективних матеріалів, представники енергоаудиту, енергоконсалтингу та міжнародних юридичних компаній, міжнародних фінансових інституцій та фондів.

Ігор Насалик , який відкривав захід, нагадав, що сьогодні уперше презентували криву незалежності, яка демонструє можливості щодо збільшення власного видобування вуглеводнів, зокрема газу, газу-конденсату та інших енергоносіїв протягом найближчих 4 років. Також очільник Міненерговугілля поділився враженнями про енергоефективні програми Данії: країна збільшила на 70% ВВП, не збільшивши витрат енергоносіїв. Тому, на його думку, друга частина руху до незалежності, звичайно, є енергоефективність. Ігор Насалик зазначив, що знає з досвіду роботи на посаді мера міста: комунікації в системі ЖКГ зношені на 80-90%, втрати в системі водопостачання та водовідведення становлять від 20 до 75%, а втрати теплопостачання – 25-75%. На думку Міністра, термоізоляція, заміна приладів освітлення та мереж, використання альтернативних джерел енергії дасть змогу економити до 30% - 35% витрат. Ігор Насалик переконаний, що саме на міському рівні, впроваджуючи пілотні проекти, можна досягти значної економії енергоресурсів та спрямувати зекономлені кошти на заходи з енергоефективності.

Виступ Міністра енергетики та вугільної промисловості Ігора Насалика
Виступ Міністра енергетики та вугільної промисловості Ігора Насалика

На панелі, присвяченій інвестиціям та відновлюваній енергетиці, модератором якої виступила радник Адміністрації Президента України Наталя Бойко, із доповідями виступили найбільш авторитетні фахівці з розвитку нетрадиційних джерел енергії.

Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації та віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації, розповів присутнім про існуючі бар’єри у розвитку вітроенергетики, такі як відсутність сприятливого інвестиційного клімату, штрафні санкції за відсутність чіткого прогнозування та інше. Інвесторам потрібні чіткі та стабільні правила гри на ринку, впевнений експерт, і тоді галузь буде розвиватись еволюційним шляхом. Наразі створені гарні умови для розвитку галузі – прийнятий «зелений» тариф, він регулярно переглядається, забрані інші бар’єри, однак іноземні інвестори не вірять, що у нас в країні є стабільність. На сьогоднішній день, підкреслив експерт, вітроенергетика є найбільш дешевим видом енергії у деяких країнах світу, наприклад в США, де вона коштує на рівні 3 доларових центів за один кВт. У деяких європейських країнах з добрими умовами для розвитку вітроенергетики, кіловат, отриманий за допомогою вітру вже дешевше такого ж кіловату, отриманого за рахунок вугілля чи атому. В будь-якому випадку, незважаючи на умови, які склались в Україні, нам нікуди не дітись від розвитку зелених технологій та відновлюваної енергетики, підкреслив А. Конеченков.

Засідання панелі "Інвестиції та відновлювана енергетика"
Засідання панелі "Інвестиції та відновлювана енергетика"

Олексій Рябчин, народний депутат Верховної Ради України, розповів присутнім про те, що у світі наразі наявні два основні тренди стосовно розвитку енергетики - це вичерпність джерел енергії та кліматичні зміни. Всі країни світу намагаються убезпечити себе від цього. І Україна, хоче вона цього чи ні, буде змушена розвиватись за саме таким сценарієм, сама по собі або під тиском інших держав. Політик повідомив, що нам потрібно робити не те, що нам кажуть робити провідні країни світу, наприклад США, а робити саме те, що вони роблять, враховуючи свої національні інтереси. У своїй передвиборчій програмі Хіларі Клінтон чітко вказала три напрямки дій – скорочення викидів забруднюючих речовин у атмосферу, створення «зелених» робочих місць та переведення будівель на ВДЕ – за 10 років кожна американська будівля буде живитись за рахунок відновлюваних джерел енергії. Саме внесення таких пунктів до виборчих програм політик вимагає від тих, хто буде йти на вибори – від них потрібне чітке бачення енергетичних та екологічних питань , для того, щоб громадськість могла у майбутньому контролювати їх виконання.

Олексій Хабатюк, міжнародний експерт з питань зміни клімату, голова спостережної ради Фонду цільових екологічних інвестицій, розказав присутнім про те, що основною проблемою розвитку енергоефективності та відновлюваних джерел енергії є необхідність бачення того, куди ми рухаємось. Без цього бачення нас буде «кидати зі сторони у сторону». Парламент має взяти на себе визначення цих пріоритетів і закріпити їх на законодавчому рівні, тобто вони мають бути імплементовані в політику. За словами експерта, вугільна генерація – це не той напрямок, куди ми маємо рухатись, оскільки довгострокові цілі мають лежати саме у сфері відновлюваної енергетики. Основним завданням на даний час, за словами О. Хабатюка є енергоефективність – вона знаходиться на першому місці, оскільки навіть при значному розвитку нових енерготехнологій, енергія буде викидатись на «вітер». По-друге, це розвиток нових відновлюваних джерел енергії. По-третє – це вирішення проблем локального забруднення – скидання стічних вод, викиди у повітря і т.д. На даний час в Україні жодний енергоблок вугільної ТЕЦ не обладнаний системою очистки від сірки та зниження викидів оксидів азоту. Але ж ми маємо покращити екологічну ситуацію для того , щоб жити краще, тим більше, що ми маємо ці зобов’язання перед ЄС.

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, розповів присутнім про те, що галузь біоенергетики добре розвивається останніми роками. Так, в 2010 році за рахунок біомаси було заміщено 1,1 млрд. куб метрів природного газу, а у 2014 році – вже 3 млрд. куб. метрів газу. Якщо події будуть розвиватись таким самим чином, то у 2020 році буде заміщено 5,3 млрд. куб. метрів газу. Заміщення газу наразі відбувається по секторам – населення, яке встановило більше 100000 котлів за половину 2014 року та 2015 рік і ця цифра росте та промисловість, тобто бізнес, який бачить економіку в цьому і вкладає кошти. Якщо дивитись на перспективу, то до 2020 року необхідно буде заходити у сектор ЖКГ, де спалюється величезна кількість газу.

Наразі в якості біомаси в основному використовується деревина (близько 90 %) та 10 % аграрних рештків. В той же час,за прогнозами експерта, в 2020 році деревина складатиме лише 40 відсотків від усієї біомаси, що використовується в енергетичних цілях, а 60 % складуть аграрні рештки – солома, стебла, лушпиння та енергетичні рослини. Наприкінці виступу Г. Гелетуха розказав про основні бар’єри розвитку біоенергетики в нашій державі, серед яких: субсидовані ціни на газ для населення, принципи тарифоутворення, відповідно до яких рентабельність виробництва біогазу складає лише 6 %, та проблеми з підключенням до мережі централізованого теплопостачання виробникам тепла з біогазу., де відразу виникає «конфлікт інтересів».

Автор: Дмитро Ходоров

2006-2016 Дорош Игорь
admin@renewable.com.ua
Использование любых материалов, 
размещенных на сайте, разрешается
при указании прямой ссылки.